Інтерв'ю
Інтерв’ю з Сергієм Сухомлином, Головою Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури України
Згідно з RDNA 5, збитки від війни оцінюються в 588 млрд доларів. Як Агентство здійснює операційну пріоритизацію проєктів на 2026 рік і які сектори є найбільш перспективними для інтеграції французьких технологій та експертизи?
Ми говоримо про дійсно великі збитки, і ця сума продовжує зростати. Але варто розуміти, що бюджет України не дозволяє говорити про повне відновлення, воно можливе лише після завершення війни та встановлення надійних гарантій безпеки. Саме надійність цих гарантій напряму впливатиме на обсяг майбутніх інвестицій.
На цей рік на рівні держави затверджено плани стійкості регіонів, що включають чотири компоненти :
Фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури : трансформатори, елементи великих ТЕЦ, водоканали для задля забезпечення населення базовими послугами.
Наявність генераторів на критичній інфраструктурі. Потреби тут великі, і міжнародний бізнес може взяти активну участь у їх задоволенні.
Децентралізація виробництва електроенергії, насамперед для забезпечення мінімально необхідного рівня потреб громад.
Децентралізоване теплопостачання. Великі ТЕЦ є пріоритетною ціллю для російських ракет і дронів, тому потрібно встановлювати окремі котельні або модульні котельні. Це фінансується через донорів і спеціальний фонд при Міністерстві енергетики України, куди можна подавати свої пропозиції.
Другий великий пріоритет - це дорожня інфраструктура і мости. Це те, що сьогодні забезпечує стійкість логістики і військової, і цивільної, і експортної. Є кілька конкретних проєктів : наприклад, будівництво дороги, що з'єднає міст через Дунай у районі Рені з Одесою. Окремий напрямок це прикордонна логістика і пункти пропуску, де також є потреба в модернізації інфраструктури.
Ще один конкретний проєкт у сфері дорожньої логістики — впровадження систем динамічного зважування WIM (Weigh-in-Motion). Ці системи забезпечують автоматичний контроль за навантаженням на дороги без зупинки транспортних засобів. Цього року очікується запуск тендерної процедури на встановлення таких систем у два етапи.
Третій пріоритет - водопостачання, будівництво водогонів і об'єктів водозабезпечення в українських громадах. Це саме ті проєкти, які реалізуються на базі обладнання і рішень європейських компаній. Наприклад, буквально через місяць ми запускаємо великі очисні споруди для Миколаєва з обладнанням швейцарських, британських і французьких компаній. Французькі компанії і в сфері енергетики, і у сфері водопостачання мають сильні позиції і можуть знайти тут реальні можливості.
Наскільки технічні норми, які Агентство застосовує у своїх технічних завданнях, відповідають європейським стандартам? На які конкретні аспекти ви порадите французькій компанії звернути особливу увагу при технічній адаптації своєї пропозиції?
Сьогодні законодавство України приймає дуже багато рішень щодо спрощення та адаптації до європейських реалій. З 1 січня 2026 року Україна перейшла на європейський регламент 306 і фактично прийняла стандарти EN,тобто єдині норми на товари і послуги, що діють в ЄС.
Що дійсно стримувало європейський і французький бізнес — це формування кошторисної документації в будівельних тендерах. Раніше вона базувалася фактично на пострадянських нормах, вона не передбачала реального прибутку (1–2%) і не дозволяла встановлювати реальну заробітну плату. Це відлякувало європейський бізнес. У листопаді 2025 року Кабмін затвердив нові норми, це напрацювання Агентства відновлення разом із Міністерством розвитку. Тепер можна закладати рентабельність до 15% і реальний рівень заробітної плати. Ці та інші зміни дозволяють бізнесу працювати прозоро.
Наступний важливий момент, при Агентстві сформована Централізована закупівельна організація, і все більше тендерів проводиться саме через неї, вже по міжнародному законодавству. Через приблизно місяць ми отримаємо можливість проводити відкриті рамкові закупівлі. Це європейська практика, яка дозволяє кваліфікувати компанії не за найнижчою ціною, а за спроможністю, досвідом і якістю рішень. Раніше українське законодавство вимагало тільки найнижчу ціну, тепер це змінюється.
Базуючись на вашому досвіді розгляду тендерних пропозицій, які типові помилки найчастіше допускають іноземні підрядники при першій участі в українських тендерах? Що б ви порадили французькому бізнесу, щоб їхні пропозиції були максимально конкурентними?
Кожен тендер — це окрема процедура, і помилки можуть бути різними. Участь через систему ProZorro з одного боку показала свою ефективність, а з іншого — вона досить складна і фактично ускладнює участь для європейських компаній. Саме тому при Агентстві відновлення пропонуються інші механізми, які дозволятимуть європейському бізнесу брати участь у більш зручних умовах.
Прозорість - одна з головних умов для французького бізнесу. Незважаючи на прогрес останніх років, питання корупційних ризиків залишається серед найпоширеніших побоювань. Які конкретні гарантії прозорості та боротьби з корупцією Агентство пропонує іноземним компаніям, що беруть участь у державних тендерах з відбудови?
Тут відповідь досить проста. Агентство вже не перший рік працює в рамках Європейської антикорупційної ініціативи (EUACI) і впровадило чимало заходів та механізмів, що зводять корупційні ризики до мінімуму.
За останні півтора року не було жодного корупційного скандалу, пов'язаного з Агентством. По всіх своїх об'єктах і будівництвах Агентство моніторить вартість, все відкрито публікується, і до цього немає претензій ні від громадських організацій, ні від міжнародних партнерів.
Існує кілька механізмів, які автоматично, завдяки програмному забезпеченню, моніторять тендери за 24 показниками ризику. Якщо система виявляє потенційний ризик, тендер не оголошується, поки не зникнуть зауваження. Агентство продовжує вдосконалювати ці інструменти.
