Інтерв'ю • Асоціація
Інтерв’ю з Франсісом Маліжем, Керуючим директором в секторі фінансових установ ЄБРР
1. Сьогодні ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні від початку війни. Які проєкти ЄБРР профінансував у 2025 році?
У 2025 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав Україні рекордний обсяг фінансування 2,9 млрд євро з головною метою: допомогти країні підтримувати економічну активність і безперервність роботи життєво важливих служб в умовах повномасштабної війни.
Основну частину цієї підтримки було спрямовано на енергетичну безпеку на тлі повторюваних російських ударів по українській електро- та газовій інфраструктурі. Зокрема, ЄБРР надав значну підтримку компанії “Нафтогаз” для забезпечення постачання газу та гарантування опалення взимку. Банк також профінансував через “Укрнафту” потужності децентралізованої генерації електроенергії для зміцнення стійкості енергосистеми на регіональному рівні.
Банк також долучився до фінансування критично важливих робіт із безпеки на Чорнобильській АЕС після пошкоджень, спричинених атакою дрона, що ілюструє його роль у реагуванні на особливо нагальні екологічні та безпекові ризики.
Окрім державних енергетичних компаній, у центрі діяльності ЄБРР також було виживання приватного сектору та збереження робочих місць. Завдяки угодам про розподіл ризиків з українськими банками вдалося мобілізувати до 1,6 млрд євро нового фінансування для малих і середніх підприємств, зокрема для компаній, ослаблених війною, та підприємств, заснованих або очолюваних ветеранами. Паралельно банк посилив свою програму торговельного фінансування, щоб зберегти імпортні та експортні потоки попри спричинені війною перебої.
Цільові інвестиції також було здійснено в логістику, виробництво продуктів харчування та роздрібну торгівлю, сектори, життєво важливі для щоденного функціонування країни, зокрема через фінансування “Нової пошти”, агропромислової групи МХП та проєктів розширення у роздрібній торгівлі з вагомою складовою енергоефективності.
Нарешті, ЄБРР продовжив інвестувати в довгострокове майбутнє України, підтримавши новий вітроенергетичний проєкт на заході країни в рамках зеленого переходу.
Загалом 2025 рік став роком найбільшого річного обсягу зобов’язань ЄБРР в Україні, поєднавши екстрене реагування в енергетиці, підтримку стійкості бізнесу та перші підвалини повоєнного відновлення.
2. Які типи проєктів приватного сектору ви фінансуватимете в пріоритетному порядку у 2026 році?
У 2026 році ЄБРР насамперед зосередиться на приватних проєктах, які безпосередньо сприяють зміцненню енергетичної безпеки України, зокрема у сферах відновлюваної енергетики, акумуляторних систем накопичення енергії та децентралізованої генерації. У цих сферах уже готуються приватні проєкти загальною потужністю понад 1 ГВт.
Банк також продовжить підтримувати МСП, агропромисловість та компанії-експортери, передусім через програми розподілу ризиків, реалізовані спільно з українськими банками. Значення цієї роботи є водночас економічним і соціальним: збереження робочих місць, забезпечення продовольчого постачання та підтримання торговельних потоків.
Паралельно ЄБРР супроводжуватиме приватні інвестиції в переробну промисловість, логістику та, вибірково, в окремі технологічні напрями, за умови, що вони вже зараз сприяють розбудові потужностей, необхідних для відбудови та довгострокового економічного відновлення.
3. Чи може французька компанія отримати пряме фінансування від ЄБРР в Україні? З якого типу проєкту чи суми це стає можливим, і коли краще працювати через місцевий банк-партнер?
Так. Іноземна компанія, зокрема французька, може отримати пряме фінансування від ЄБРР для інвестицій в Україні за умови, що проєкт реалізується на території країни та відповідає вимогам банку щодо комерційної життєздатності, корпоративного управління, екологічних і соціальних стандартів.
На практиці такий тип фінансування стає справді доцільним, починаючи з обсягу інвестицій близько 5–10 млн євро, хоча більшість корпоративних операцій, які ЄБРР фінансує напряму, перебувають радше в діапазоні 10–25 млн євро або навіть більше. Це пов’язано з рівнем структурування та due diligence, якого вимагає пряма операція з банком.
Пряме фінансування особливо підходить для капіталомістких проєктів, наприклад у сферах відновлюваної енергетики, накопичення енергії, промисловості, логістики, переробки агропродукції чи великих сервісних платформ.
Натомість для менших інвестицій — як правило, до 5 млн євро — прямий кредит ЄБРР зазвичай є менш доречним. У такому разі часто доцільніше працювати через фінансову установу-партнера в Україні. Сьогодні ЄБРР працює з 13 фінансовими партнерами в країні, які спираються на програми розподілу ризиків — водночас дуже затребувані та такі, що стрімко розвиваються.
Приклад операції Datagroup-Volia-lifecell у телекомунікаційному секторі у 2024 році, профінансованої ЄБРР та IFC за підтримки Європейського Союзу та уряду Франції, доводить, що французька група цілком може працювати в цих рамках: реалізована NJJ/Iliad, провідним європейським/французьким гравцем телекомунікаційного ринку, ця операція стала найбільшою прямою іноземною інвестицією в Україну від початку війни.
4. Французька компанія має проєкт в Україні та хоче працювати з ЄБРР. З чого їй почати? На якому етапі проєкту варто звертатися до вас?
Французькій компанії, яка хоче працювати з ЄБРР над проєктом в Україні, варто почати з того, щоб звернутися до команди ЄБРР в Україні або до відповідної галузевої команди.
Найкращий момент для початку діалогу - завчасно, щойно визначено основні параметри проєкту: його концепцію, локацію, структуру власності та орієнтовний обсяг запланованих інвестицій. Раннє звернення дає ЄБРР змогу визначити, чи проєкт більше підходить для прямого фінансування, чи для фінансування через місцевий банк-партнер, і допомогти відповідно структурувати операцію.
На цьому етапі повний бізнес-план не є обов’язковим. Водночас компанія має бути готова надати стислу проєктну записку з описом обсягу інвестицій, орієнтовного рівня капітальних витрат (capex), запланованого графіка та основних елементів корпоративного управління.
Для більших проєктів, зокрема капіталомістких від приблизно 10 млн євро, завчасне звернення також дає ЄБРР змогу залучити інструменти зниження ризиків, як-от гарантії Європейського Союзу чи співфінансування.
Натомість, коли до ЄБРР звертаються вже після того, як умови фінансування узгоджено, його можливості вдосконалити структуру операції стають значно обмеженішими.
Тож на практиці краще звертатися до ЄБРР до фінансового закриття угоди, поки ще є простір для підвищення банківської привабливості проєкту та посилення його впливу.
5. Якби ви мали дати три практичні поради французькому керівнику, який хоче розвивати проєкт в Україні разом з ЄБРР, якими б вони були?
Перша — розпочинати діалог якомога раніше, зберігаючи при цьому гнучкість щодо структурування. Компанії варто звертатися до ЄБРР, щойно концепція проєкту, його локація та орієнтовний фінансовий масштаб стають достатньо зрозумілими — але до того, як схему фінансування буде остаточно зафіксовано. Саме на цьому етапі банк може найкорисніше допомогти вибудувати придатну для фінансування структуру, зорієнтувати щодо правильних інструментів зниження ризиків — гарантій Європейського Союзу, співфінансування, рішень місцевих банків — та уникнути складніших змін конфігурації в подальшому.
Друга — від першого дня осмислювати проєкт у логіці “Ukraine-ready”. Інакше кажучи, інвестицію слід проєктувати з урахуванням конкретних реалій країни у воєнний час: стійкість енергопостачання, надійність логістичного ланцюга, якість корпоративного управління та відповідність екологічним і соціальним стандартам ЄБРР. Проєкти, які відчутно зміцнюють енергетичну безпеку, експорт чи зайнятість, природно легше підтримувати.
Третя — від самого початку узгоджувати спосіб фінансування з масштабом проєкту. Для великих і капіталомістких операцій — близько 10 млн євро та більше — найдоречнішим шляхом є прямий діалог з ЄБРР. Для менших, поступовіших чи більш операційних проєктів часто ефективніше починати з українського банку-партнера, підтримуваного ЄБРР, а згодом переходити до прямого фінансування в міру зростання масштабу проєкту.
Зрештою, найбільш реалістичними є ті проекти, які подаються завчасно, мають чітку структуру та з самого початку обирають належний інструмент фінансування з урахуванням їхнього масштабу та профілю ризику.
