Інтерв'ю • Асоціація
Інтерв'ю з Головою Фонду державного майна України, Дмитром Наталухою
«Ви, як французький бізнес, можете стати великою частиною цієї перемоги, тому що все, що Фонд отримує від приватизації, йде на підтримку Cил оборони України»
Питання 1. Якою сьогодні є стратегічна роль Фонду державного майна України та які ключові завдання стоять перед відомством в умовах відновлення економіки?
Фонд державного майна засновувався з чіткою метою, а саме забезпечити транзит України від радянської соціалістичної планової економіки, яка базувалася тільки на державній власності до капіталістичної конкурентної економіки з відкритим ринком, яка базується на приватній власності. Фонд з перших днів незалежності нашої країни є основним інструментом для цього транзиту. Особливо це цікаво в контексті того, що Фонд був заснований за п’ять днів до того, як Україна проголосила незалежність. Основним інструментом, за допомогою якого Фонд забезпечує цей транзит, є приватизація.
Після того як в Україні понад 70 років не було взагалі приватної власності, а вся власність була державна, то для того, щоб перебудувати економіку на рейки вільного ринку, звісно, що треба перетворити по максимуму все державне на приватне і завести в економіку максимальний обсяг приватного капіталу. Цим Фонд і займається. Але окрім цього, Фонд також здає державне майно в оренду, проводить оцінку, віднедавна займається також суборендою земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, які теж перебувають в державній власності.
Із початком повномасштабної війни у Фонду з'явилася нова функція управління та реалізації санкційних активів. Фактично все, що Україна стягує на свою користь через суди від Росії, від підсанкційних осіб, від колаборантів, пропагандистів, Фонд управляє цими активами до моменту, поки вони не будуть продані. Саме тому в контексті історичної перспективи і воєнного сьогодення, портфель Фонду настільки неоднорідний і широкий. В порфелі Фонду на сьогоднішній день понад 2000 об’єктів в управлінні: більше 350 господарських товариств, 1730 державних підприємств, і 175 державних установ. Наше завдання це продати через приватизацію ці об'єкти, в тому числі санкційні активи, забезпечивши надходження до бюджету від вилучених активів у ворога.
Питання 2. Які активи у портфелі ФДМУ є найбільш перспективними саме для французького бізнесу, зокрема в сегментах великої та малої приватизації, а також серед націоналізованих підсанкційних активів?
Спочатку важливо провести межу між великою і малою приватизацією.
Мала приватизація стосується всіх активів, стартова ціна яких не перевищує 250 мільйонів гривень, що на сьогодні становить приблизно 5 мільйонів євро. Особливих умов немає: стартова ціна встановлюється за балансовою вартістю або іншим способом без втручання Кабінету Міністрів.
Велика приватизація стосується активів, стартова ціна яких перевищує цей поріг. Велика приватизація затверджується урядом, який визначає умови під кожен окремий актив, вони бувають різні: оплатити борги перед комунальними службами, виплатити борги по зарплатам, доінвестувати протягом п'яти років додатковий обсяг коштів, тобто зберегти цільове виробництво. Мінімальна ціна теж затверджується урядом. Ці активи, як правило, є так званими стратегічними активами, які є більш складними та комплексними. Мала приватизація, у свою чергу, може стосуватися як підприємств, так і транспортних засобів, приміщень або квартир.
Серед активів, які, на мій погляд, є особливо цікавими для французьких підприємств, я б назвав три.
Ocean Plaza (Київ) : це торгово-розважальний центр, розташований в центрі Києва, який є санкційним активом. У держави 66.6% цього активу, але міноритарій достатньо конструктивний, який, за нашою інформацією, теж не проти продати свою частку. Тобто, потенційний покупець, може претендувати на 100% в майбутньому. І, звісно, це один з дуже перспективних активів саме в місті Києві. Він дуже відомий киянам і один із небагатьох прибуткових активів, які є у нас на балансі. Він працює, приносить прибуток і активно чекає на приватних власників. Я згадую цей актив, думаючи про французьку аудиторію, зокрема тому, що під час воєнного стану вже відбулася велика приватна угода з купівлі компанії Volia, Data Group і мобільного оператора Lifecell великою французькою компанією, яка належить бізнесмену з Франції, Ксав'є Ньєлю. Мені здається, це був би дуже гарний сигнал якщо саме французька компанія принаймні поборолась би на аукціоні за право купівлі цього активу.
Одеський припортовий завод: це підприємство, яке було побудовано ще під час Радянського Союзу і до сьогоднішнього дня є одним з найбільших на континенті виробників аміаку. Коли почалася війна в Ірані, з'ясувалося, що 30% глобального постачання аміаку йшло через Ормузьку протоку Відповідно, після того, як Ормузька протока була заблокована, в світі утворився дефіцит аміаку приблизно в розмірі від 20 до 30%. І тут ОПЗ знову став цікавий для тих, хто займається бізнесом у сфері хімії, агро чи добрив. ОПЗ знаходиться в порту Південний - це найбільш глибоководний порт в Україні, більше 23 м, він також здатен приймати панамакси. Що цікаво, це те, що починаючи з Радянського Союзу від ОПЗ є аміакопровід до Росії, до міста Тольятті. Звісно ж, зараз не популярно говорити про наявність такого аміакопроводу як перевагу, але в перспективі 10-15 років новому власнику з точки зору логістики, це велика комерційна перевага. Тому цей актив теж сьогодні потрапляє в сферу інтересів французьких бізнесів та взагалі бізнесів в цілому. Станом на сьогодні ми реєструємо дуже великий інтерес до цього активу зі сторони американських, британських компаній, навіть компаній з Індії та країн затоки.
Миколаївський глиноземний завод: це санкційний актив, підприємство є одним з найбільш сучасних і технологічно розвинених, тому що колишній власник, російський олігарх, активно вкладав в нього гроші. Воно є одним з ланцюжків глобального виробництва алюмінію, це стратегічний матеріал. На ньому також знаходяться значні обсяги арештованої санкційної сировини: десь 65 000 т рожевого хлористого калію, 50 000 т залізорудних брикетів, 100 000 т залізорудних котунів. Єдиний нюанс, що через активні бойові дії морська логістика до підприємства заблокована. Але в перспективі - це надзвичайно цікавий, ціннісний актив, який становить інтерес для глобальних компаній.
Це лише кілька найбільш перспективних активів, загалом їх набагато більше, ці активи дуже різні на будь-який смак і бюджет. У нас є активи, які стартують від кількох сотень гривень, закінчуючи мультимільйонними або мільярдними активами, які я щойно назвав.
Питання 3. Якщо французька компанія зацікавилася конкретним об’єктом, якими є практичні етапи від первинного вияву інтересу та процедури due diligence до участі в аукціоні й фіналізації угоди?
Процедура проста і чітко визначена.
Після того, як інвестор визначиться з активом, який його цікавить, варто дочекатися оголошення Фондом держмайна електронного аукціону з продажу цього конкретного об'єкту. Після цього ми практикуємо укладення з потенційними інвесторами договору про конфіденційність або про нерозголошення інформації, так званий NDA (Non Disclosure Agreement), такий договір укладається не з Фондом, а з оператором електронних майданчиків. Після цього потенційний покупець отримує доступ до інформаційного пакету в так званій віртуальній кімнаті даних, VDR.
Ми охоче супроводжуємо команди потенційних покупців безпосередньо на самі об'єкти, особливо, якщо це стосується великих стратегічних активів. Коли потенційний інвестор хоче надіслати або отримати думку якогось інженера чи юриста чи фінансиста, вони присилають таку групу людей в Україну, ми їх зустрічаємо і супроводжуємо на місці. Ми супроводжували станом на сьогодні близько шести різних делегацій на різні активи.
Коли починається Due Diligence, то оператор майданчика звертається в Фонд і ми забезпечуємо будь-якою потрібною інформацією, дозволами аж до інтерв'ю з керівником підприємства. Якщо все підійшло, інтерес залишився, то потенційний учасник бере участь у відкритому аукціоні, де він може стати переможцем, якщо він дасть найвищу цінову пропозицію.
Питання 4. Які механізми забезпечують прозорість цін, захист інвесторів та покриття військово-політичних ризиків?
Почнемо з питання стартової ціни. Стартова ціна встановлюється на рівні балансової вартості, згідно з фінансовою звітністю активу. Це об’єктивна основа, яка не залишає жодного простору для маніпуляцій. Реальну ринкову ціну формують уже самі учасники конкурсу, тобто скільки вони вирішать додати до стартової ціни своїми ставками під час відкритого аукціону на Prozorro.Продажі. Саме тому ця процедура виключає можливість заниження вартості об'єктів посадовцями Фонду.
Якщо це санкційний актив, там існують ще додаткові умови. Якщо об'єкт не продається, тоді передбачені так звані голландські аукціони на пониження, тобто редукціони. Якщо це великий об'єкт великої приватизації, то стартову ціну і умови затверджує Кабінет Міністрів, тому простору для маніпуляції його насправді критично мало.
Другий аспект - це захист самих інвесторів. Звісно, що відомості про потенційних покупців, про зацікавлених інвесторів, які уклали NDA, це конфіденційна інформація і закон суворо забороняє і нам, і операторам електронних майданчиків розголошувати ці дані до завершення аукціонів.
Третє - це питання страхування воєнних ризиків. Ми знаходимося в активному діалозі щодо підключення страхування цих ризиків третіми сторонами, наприклад, по Одеському Припортовому, йде розмова з американською корпорацією DFC, яка страхує, але тільки американських учасників. З європейськими країнами ми ведемо розмову щодо можливості Єврокомісії використати ресурси з Ukraine Facility, або на покриття воєнних ризиків, або на співфінансування процесу приватизації на 5-20%. від вартості активу.
Є ще певні кроки, які ми зробили для того, щоб спростити максимально участь іноземних інвесторів в наших аукціонах.
Можна сплачувати суму аукціону в тій валюті, в якій вам комфортно, не обов'язково конвертувати у гривні.
Не потрібна більше реєстрація виключно в Україні для участі в аукціоні. В аукціоні може брати участь компанія з будь-якої юрисдикції, окрім країни агресора.
Концепція захисту фінальної ціни, тобто та ціна яка на аукціоні була заявлена як переможна, вона вважається справедливою.
Питання 5. Уявімо французького керівника, який після прочитання цього матеріалу вирішив розглянути інвестиції через ФДМУ. Які три конкретні кроки ви порадили б йому зробити?
Якщо компанія уже визначилася з активом, тоді дочекатися оголошення умов аукціону або торгів в електронній торговій системі, підписати NDA і провести due diligence, або направити сюди членів команди, або дистанційно отримати доступ до віртуальної кімнати даних. Можливо запланувати дистанційну зустріч з керівником підприємства. Це ні до чого не зобов'язує : навіть якщо ви уклали NDA, у вас не виникає ніяких обов'язків прийняти участь в аукціоні. Тобто ви точно дізнаєтесь більше про цей актив і будете усвідомлювати ризики і перспективи, які з ним пов'язані.
Якщо ви ще не визначилися з активом, але просто прочитали це інтерв'ю і подумали, чому б мені не купити щось в Україні, то заходьте на наш сайт, або ще краще звертайтесь до Фонду, ми обов'язково зв'яжемось і точно знайдемо щось, що вас цікавить.
Головна порада для наших французьких колег - приїдьте в Україну просто хоча би на одну ніч. Не обов'язково в Київ, можна в Ужгород, Львів, чи Тернопіль, туди, де вам буде спокійно і комфортно. Просто щоб ви побачили, що тут не все так драматично і страшно, як пишуть ЗМІ. Звісно, тут іде війна, звісно, тут обстріли, але країна продовжує жити. Люди продовжують планувати майбутнє, працювати, утворювати родини, і вірити в перемогу.
