Комунікація - Преса • Публікації
Від самореалізації до впливу: як за п'ять років змінилося жіноче підприємництво в Україні
Мод Жозеф, директорка Франко-Української торгово-промислової палати
У 2019 році, коли ми тільки запускали Премію «Створено жінками», типова заявка виглядала приблизно так: невеликий проєкт, народжений з бажання реалізувати професійні амбіції або знайти баланс між сім'єю та роботою. Жінки створювали локальні бізнеси, фокусувалися на якості продукту, поступово розширювали діяльність.
Сьогодні, коли ми вивчаємочитаємо заявки на Премію, перед нами зовсім інші історії. Жінки приходять із чітким баченням на три-п'ять років, обґрунтованими бізнес-планами, визначеними показниками впливу. Вони більше не обмежуються створенням бізнесу – вони розв'язують проблеми, пропонують рішення, будують компанії, здатні протистояти невизначеності.
Це результат випробування кризами, які глибоко змінили роль, амбіції та навіть ідентичність жінок-підприємниць в Україні.
Жіноче бізнес-лідерство у цифрах
Кожен другий новий ФОП в Україні сьогодні відкриває жінка. У 2025 році частка жінок серед нових підприємців сягнула 61%. Ця тенденція спостерігається ще з 2020 року: за останні п'ять років кількість жінок-ФОП зросла на 22,5%. Якщо у 2023 році жінки заснували 57% нових ФОП, то у 2024-му та 2025-му цей показник утримується на рівні 61%. Жінки все активніше ініціюють бізнес у відповідь на виклики війни, вимушеної релокації, пошуки фінансової стабільності.
Регіони-лідери за кількістю жінок-ФОП – це Київ, Дніпропетровська, Львівська, Харківська та Одеська області. А от за часткою жінок у підприємництві лідирують Хмельницька область (53%), Волинська (50,6%) та Кіровоградська (50,5%).
Від особистих проєктів до соціальної місії
Найбільша трансформація, яку ми бачимо, стосується мотивації та цілей бізнесу. У 2019 році жіночі бізнеси часто були зосереджені на особистих або сімейних проєктах малого масштабу. Пріоритетами були розвиток, поступове розширення, якість продукту чи послуги.
Потім прийшла пандемія 2020-го, а за нею – повномасштабне вторгнення 2022 року. Ці послідовні кризи змусили жінок переосмислити свої моделі, переглянути пріоритети й часто відновлювати діяльність з нуля, несучи при цьому все більшу відповідальність за сім'ю та громаду.
Сьогодні підприємиці взяли на себе соціальну роль, яка не була такою важливою раніше. Їхні компанії пристосувалися до нової реальності: війни, відбудови, переміщення населення, зростальних гуманітарних і психологічних потреб. Багато хто з них тепер має справжню місію – підтримувати свою громаду, створювати робочі місця для вразливих верств населення, сприяти стійкості країни.
Марина Богун з Love Rises створює робочі місця для внутрішньо переміщених осіб і жінок у вразливому становищі. Діана Грициняк з Nadra Concept будує виробництво на місцевому рівні, дотримуючись екологічних стандартів. Наталія Ольшанська з сімейного підприємства Famberry та Данута Кріль з Guculiya розвивають локальні бренди, які підтримують українську ідентичність і створюють додану вартість у своїх регіонах.
Соціальний вплив більше не є приємним бонусом – він стає центральним у багатьох проєктах. Жінки приходять у бізнес безпосередньо у відповідь на соціальну потребу, створену або підсилену війною. Прибуток залишається важливим, але часто він іде на благо якоїсь справи. Сучасна жінка-підприємиця – це не лише засновниця бізнесу, а й активна учасниця соціальних та економічних змін.
Кризове лідерство як нова норма
Війна прискорила зрілість жіночого лідерства. Жінки приймають швидші, більш радикальні рішення, проявляючи готовність до ризику, якої не було у довоєнні часи. Багато проєктів було переформатовано з урахуванням потреб війни та відбудови.
Ми бачимо різницю між довоєнним та воєнним стилем управління. До війни фокус був більш класичним: розвиток продукту, залучення клієнтів, масштабування. Під час повномасштабного вторгнення з'явилася набагато більша увага до людського та етичного виміру. Кризове лідерство стало сміливішим, відкритішим, емпатійнішим.
Інна Скаржинська з Vesna перенесла виробництво після зруйнування у Бучі, щоб захистити свої команди. Дарія Корнійчук з Aroma Fields відновила виробництво після пошкоджень. Ірина Коваль з Brammer та Марія Ксьондзик з Nesemos надають підтримку військовим, сім'ям та дітям. Ольга Лекова з Recast Plastic продовжувала відновлювати виробництво та склади після частих обстрілів, знаходячи рішення і сили продовжувати свою справу.
Масштаб і міжнародність замість локальності
Ми спостерігаємо значне зростання понять впливу та масштабування. Все більше проєктів розраховані від самого початку на можливість розширення: франшизи, розвиток в інших регіонах, міжнародні партнерства. Жінки беруть активнішу участь у міжнародних програмах, конкурсах, акселераторах, зокрема європейських.
Змінилася і географія підприємництва. Ми бачимо перевагу проєктів із заходу країни або регіонів, що стали прихистком для переселенців, а також із прифронтових територій. Галузева різноманітність зросла: освіта, довкілля, ментальне здоров'я, логістика, енергетика, стале сільське господарство, технології.
Останніми роками помітно зростає загальний рівень якості підприємницьких ініціатив. Бізнеси стають більш зрілими: з чітко сформульованими цілями, продуманими бізнес-моделями та зрозумілими показниками впливу. Особливо відчутні ці зміни після початку повномасштабного вторгнення – зросла кількість соціальних і гуманітарних проєктів, орієнтованих на підтримку громад, водночас із фокусом на економічну стійкість і довгостроковий розвиток.
Гендерна рівність у бізнесі: прогрес та бар’єри
За ці п'ять років Україна просунулася у практичній реалізації гендерної рівності в бізнесі. Збільшилася видимість жінок-засновниць, більше керівних посад обіймають жінки, з'явилося більше програм, конкурсів та ініціатив для жінок у бізнесі.
Змінилося й ставлення інвесторів, партнерів, міжнародних структур до жінок-засновниць. Ми бачимо більше інтересу та визнання до проєктів, які реалізують жінки, зокрема у сферах впливу, соціальної діяльності та освіти. Деякі фонди та програми тепер чітко орієнтовані на жінок-підприємиць.
Але бар'єри все ще існують. Доступ до капіталу залишається проблемою, стереотипи нікуди не зникли, подвійне навантаження сім'я-бізнес продовжує впливати на жіночі кар'єри. Водночас з'явилися позитивні зміни: більша громадська підтримка, більше прикладів для наслідування, більше жіночих спільнот.
У цьому контексті з’являються різні ініціативи, що допомагають жінкам-підприємицям ставати видимішими, знаходити підтримку й вибудовувати професійні зв’язки. Серед них – програми, спільноти та премії, зокрема й «Створено жінками», які не лише відзначають досягнення, а й формують середовище взаємопідтримки. Такі платформи відкривають доступ до експертизи, партнерств і нових можливостей для зростання, сприяючи появі міцних професійних спільнот, де жінки підсилюють одна одну та разом розширюють межі можливого в бізнесі.
Наступні п'ять років: від стійкості до зростання
Які головні тенденції жіночого підприємництва ми бачимо на найближчі три-п'ять років? Розвиток бізнесу з соціальним та екологічним впливом продовжуватиметься. Більше проєктів з'являтиметься у сферах технологій, освіти, психічного здоров'я, відбудови. Зростатиме інтернаціоналізація: європейська співпраця, експорт, цифрові платформи.
Міжнародні програми, гранти та бізнес-спільноти відіграватимуть ключову роль у фінансуванні масштабування та професіоналізації проєктів. Спільноти на кшталт Франко-Української торгово-промислової палати залишатимуться платформами для зв'язків, видимості, моральної та стратегічної підтримки.
Жінкам, які лише планують запуск або масштабування бізнесу, я хочу сказати: ви не одні. Існує ціла екосистема, яка вас підтримує. Навіть у воєнний час можна творити, розвиватися і впливати на світ. Не потрібно чекати на ідеальні умови – починайте з малого, але починайте.
